Я йду за колом - коло. Гіркий шлях.
Всі думи - біль. Всі почуття - тривоги.
Кажу вам: "Ле́гким є ваш переляк!
Легки́м, як птах, що здійнявся з дороги."
Якщо ви раптом вирішите: "Край!" -
Не кличте смерть, собі брехати - годі!
Бо, в порівнянні, ваша доля - рай.
І відчай ви прибережіть на потім.
Ви - радісні, гадаю? Коли - ні,
Сідайте, тихше, і змикайте вії,
Вдивіться в сяйво, що із глибини,
Зсередини повіки вам залиє.
Оригінал:
Я, проходящая за кругом круг
Все мыслимые муки и тревоги,
Я говорю вам: легок ваш испуг,
Как птица, вдруг вспорхнувшая с дороги.
И там, где вам почудится предел,
Не кличьте смерть – самим себе не лгите.
Я говорю вам: легок ваш удел –
Вы слезы на потом приберегите.
Вам радостно сейчас, а если нет –
Зажмурьтесь, сядьте и хоть в кои веки
Вглядитесь в тот необозримый свет,
Что изнутри заполнил ваши веки…
