Подивлюся в синяву глибоку,
Де шепоче водоспад,
Немов виблискують в ній очі
Серед крапель міріад.
В азурній туніці, німфо,
Виринь до мене із води,
Посміхнись мені звабливо,
Та в глибини забери.
Побач, до серця причарований
В красу твою втоплюсь
Рукам ладен дати волю,
Під туніку ніжно заберусь.
Навіть німфі не встояти,
Супроти поцілунків, ласк
На цьому одрі ти безсила,
Не маєш нещирих маск.
