Так багато хочеться тобі сказати
Не спатиму,
Чекатиму,
Блукатиму,
Чи може ні.
Навіщо знов ти лізеш в це болото?
Вже досить того, що я вважала його небом...
А тепер ти?
Не спатимеш,
Чекатимеш,
Блукатимеш,
Чи може ні.
Може це твій черговий обман
І ти вже в солодкому очікуванні смакування залишками моєї душі?
І навіщо питати,
Писати,
Кричати,
Шептати?
Всеодно ти не скажеш правди.
І в очах твоїх я не знайду її, бо вони вже давно
Вкрились білою плівою, як у сліпця.
Бо ти сліпий,
Німий,
Глухий.
І чому можу припускати я, що сталось диво
І ти прозрів?
Коли я щойно відпустила...
А ти відчув це, як нанаситний самець, від якого втікла одна з...
Ти знаєш, що більш ніхто не буде йти,
робити,
казати,
як ти повелиш, ніхто так бездумно не...
Так дивно зараз. І все це, як завжди, через твої тихі кроки,
Які я чую ночами. Тобі ж, напевно, щиро жаль.
Та жаль чого? Що вже нема такої покірної,
дурненької,
малої?
Не знаю, чого жаль. І вже не хочу знати.
я не можу цього оцінити, бо надто боляче бути в ролі того, кому сказали "іди нарешті вже"...
Пам'ятайте, нам теж буває боляче, хоч ми мужньо не плачемо...
НЕ ТУТешня відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мені першій сказали піти. а тепер повернутись хочуть, хоча пройшло вже немало часу. і саме тоді, коли я щиро змирилась з розлукою і відпустила його, він хоче повернутись. навіщо знов різати мені рани, що тільки - но почали затягуватись?
Чудово сказано! Такий чАстий випадок, та не у всіх вистачає внутрішньої сили, аби обірвати свої муки, переламати ситуацію і навчитися жити заново! Вклоняюся Вашій мужності. Нехай щастить! У Вас все обов'язково буде прекрасно, перший крок вже зроблено.
НЕ ТУТешня відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
знаю, бо я психолог по професії... але це просто рве десь зсередини... і не спасає ніякий блеф перед собою... на жаль...
НЕ ТУТешня відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я Вас розумію.Мене просто перемкнуло в один момент (пройшло немало часу після розлуки)і я зрозуміла, що заслуговую на інше, нормальне життя. А він зрозумів, що я йому потрібна. Тепер ми, напевно, помінялись ролями.