Як хочеться іноді просто заснути,
Побачити в снах своїх синєє небо,
Скупатись у морі і не повернутись
Туди де крім грошей нічого не треба.
Пройтися по полю пшеничному жовтім,
З природою просто наодинці побути,
Піднятися в гори Карпатські, і потім
Повітря вдихнути наповнії груди.
Як ластівка вільна злетіти у небо,
Побачити землю — свою Батьківщину,
Крім цього для мене нічого не треба,
Як хочу побачить усю Україну,
Відроджену з попелу, чисту від скверни.
Куди ділась воля і кими ми стали?
Раби що не можуть і слова сказати
Брехня і безвихідь мене вже дістали,
Пора, українці, з колін нам піднятись!
Як хочеться іноді просто заснути,
Побачити зорі в безхмарному небі,
І все шо погане, навіки забути,
І не згадати, і не почути.
Послухати серце, очистити душу,
Спочити хоч трохи у тихім покої,
Повірити в правду і долю я мушу,
Для того щоб жити й лелеять надії.
Як хочеться іноді просто заснути,
І більше не встати… і не дихнути…
