Ти ж не навмисне... Просто так в життя моє прийшов,
Посіяв в вІршах зерна справжньої любові,
І кілька слів, в душі привітних, мов тендітний шовк
Життя мені створили в мріях кольорове.
Ти ж не нароком... Просто так до неба притулив,
На руки взяв, торкнувся теплими губами.
І горстку щастя в серці мому ніжно розстелив,
І весни всі щасливі стали разом з нами.
Ти ж випадково... Чи Бог велів ось так відбутись?
Із неба окрилено в життя моє прийшов,
Як добре в мріях до рук Твоїх щодня горнутись,
І просто знати, що Господь Тебе
мені знайшов...
Ти ж випадково... Чи Бог велів ось так відбутись?
Із неба окрилено в життя моє прийшов,
Як добре в мріях до рук Твоїх щодня горнутись,
І просто знати, що Господь Тебе
мені знайшов...
Просто шедевр
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пробачте, що вчасно не відповіла на коментар,- інтернет пропав. Не думаю, що шедервр- бо звичайний вірш, просто з емоціями на дні серця... Але Ваші слова дуже гріють
Особливо якось.. осмислено такою чуттєвістю, що вірш сприймається як кришталь 
