І кожен ранок починається так само...
Папір , ручка й кава
Й сусідку мою дістала ця вистава.
А знайомі часто кажуть , що мене вб є ця отрава.
І я не знаю чи це про пристрасть до різного роду рифми...
Чи це про каву і шифри.
Бо кажуть , що серце не витримає такої дози кофеїну
А голова не витримає ще однієї безсонної ночі.
І мало хто тоді згадає про таку собі Марину
Яка ночами все щось пише, все щось строчить
Хоча думаю згадає той хто хоче!
Сьогодні ранок за тим ж сценарієм
Боже , тільки не дай зараз заснути
Ви знаєте якби мені за слово платили по динарію
Уже не знаю ким могла би бути.
Але оскільки ніхто мені не платить
І "нобель" на жаль не світить...
Ну вибачте я звісно Марина але не Цвєтаєва
Й далеко не Полозкава
Могла б сказати що Єва але не Єва
Про мене не пишуть у газетах
Не згадують в новинах
Книжок моїх нема в книжкових магазинах
Я просто так Марина
Яка не спала знову ніч
Бродила по руїнах...
Вдаряла по гітарних струнах
Й себе живу шукала у померлих рунах.
