Політ світил тебе шукає
Допоки совість ще жадає
Підняти дух, упавший в тлі…
Життя своє пройдіть у боротьбі
Даруйте ближнім милість серця
Щедротами душі живіть
І ласкою земля озветься
Коли натрапиш на щасливий світ
Повсюди благодать єднання
Лунає сміхом дітвори
Минуться біди і страждання
За неминучим настанням пори
Відродяться діла любові
Руками, вмитими слізьми
Солоними в бездоннім морі
У намірі людської доброти
Поволі сходять нам знамення
Занедбані людьми давно
І знайдете своє натхнення
Щоб подолати посивіле зло
Навколо кожну мить чатують
Падіння наше стережуть
Та стержень війни загартують
І вічну пам’ять возведуть
