Чого цей дощ паде третю добу?
Я не можу сидіти вдома,
не можу знайти у мережі сну,
та й голову мучить втома.
Тепла кава,Земфіра в вухах
так,я нарешті відчув насолоду,
ту,яку бачив тільки у снах,
малюю свою підсвідому природу.
Темно в кімнаті,блиск в очах
моїй самотності немає межі,
мені з нею добре,спитайте її,
он вона,зараз в мережі.
А дощ так і далі,сильно паде,
зриваючи дах,обриваючи стелі,
і вітер десь там невгамовно гуде,
і плаче від голоду самотній геній.
Він більше не може у тій пустоті,
сидіти,плювати в обідрані стіни,
тай роки вже й напевно не ті,
самотність і сирість беруть свої сили.
