Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лілія Ніколаєнко: Поклоніння Грошовому Богу. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Віталій Назарук, 26.08.2012 - 09:58
Не всі так думають і хочуть жити без золота, окремі навіть туалети обкладають золотими плитками, а інші вмирають із голоду.
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Віталію, особливо у нашій країні - є дуже багаті і дуже бідні...
Наталя Данилюк, 26.08.2012 - 01:31
Сумні реалії...На жаль,жадоба все більше поглинає людські душі і духовне відходить на задній план.Мудро написано!
Крилата (Любов Пікас), 25.08.2012 - 21:54
Де золото панує – там пітьма,Там правді вже пристанища нема… На жаль, зараз багато хто поклоняється золотому ідолу. І це нас губить. Гарна тема. Актуальна. Серйозно висвітлили. Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як бачиш, зовсім не скромна
Олександр Обрій, 25.08.2012 - 19:31
цікаво! задумка сподобалася, пахне бунтівним духом, епічно останні два рядки - основна ідея, важко з ними е погодитися...) взагалі твір також трохи має якісь середньовічні нотки фанатієш по Шекспіру? це ж сонет за віршовим розміром, наскільки пам"ятаю зі шкільної програми?
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У мене багато сонетів і щось подібного до них (особливо на рос. мові). Англійський тип сонету - мій улюблений. Але два вінки сонетів я написала італійським типом (так, здебільшого принято) А Шекспір - це мій учитель. Ти вірно підмітив. До речі, ти не вкурсі, чи існує премія Шекспіра? Колись вона буде моєю!!! |
|
|