Що дає нам надію в одчаї,
Що нам віру у душу вселяє...
Що в безсиллі дає силу знову і знов -
Лиш любов...лиш любов...Лиш любов.
---------------------------------------------
Десь ходить осінь тихо містом опустілим
В старих провулках жовтий лист до ніг кидає,
Тремтить серпанком на стіні,
Тривожить небом у вікні...
Але ніхто не знає , що вона шукає.
Знов ходить осінь опустілим містом раннім,
Так, ніби щось вона серед дерев згубила
В самотнім місті...
В кленовім листі...
Ти скажеш : що завгодно, тільки не кохання.
Віднесли в вирій журавлі колишнє літо,
Лишили спогади про ту любов останню.
Де ми були, у тім саду
Вже впало яблуко в траву...
Там все забулось...тільки не кохання.
Здалека роки вже летять морозним вітром,
Несуть на крилах білих марні сподівання...
В самотнє місто з кленовим листом.
Де все минуло...Тільки не кохання.