спека гарячий асфальт запах бензину
хіба ти не знаєш так пахне місто
останнім нічним рейсом відправила
мозок у неблизький Амстердам
із пізанської вежі швидкі дирижаблі
западають у глибокі провалля сердець
незруйнована Берлінська стіна
дві віддалені республіки ти і не ти
судомою зводить тонку нитку пульсу
в ритмі мадридських курантів
на запилених площах Відня грає скрипаль
назавжди розламались у Венеції мости
втонуло в глибинах останнє весло
не чекає ніхто крижані береги далекої Ісландії
п'яними вечірніми вогнями зітхає твій Париж
на очах сльози в Лондоні сьогодні дощ
каламутна вода змила гравій останніх надій
на мокрій бруківці Праги танцює клоун
він скаже тобі: — чуєш мала не реви
на тобі трохи дрібних монет
он у тому кіоску купи собі щастя
заховай далеко глибоко в кишеню
закрий замочок і не показуй його
чуєш ніколи нікому
