Я не дихав так давно на повні груди,
Так давно я вже вуста не цілував.
Й коли в дорозі часом бачу білі смуги,
В думках рахую скільки смуг перетинав.
Але між нами смуги більші й навіть ширші,
Між нами майже ціла вічність й океан.
Тому, що ти гадаєш я боюсь ілюзій,
Тому, що знаю, ти ілюзія моя.
Я би розбив стіну між нами геть до бісу!
Але ти притулилась тихо і мовчиш.
Якби в театрі опустили нам завісу,
Я не почув би те про що ти говориш.
І ми говоримо на різних нами мовах,
Та й ще між нами ця стіна і океан.
Але кохання - це одна спільна дорога,
Немає слів, та є душа, є почуття.
Я зрозумів без слів, що просто непотрібний,
Відчув я серцем і відчув усе в душі.
Щоби в злетіти, треба просто захотіти,
Але без тебе вся потуга на нулі.
