Від тебе йде аромат загадки,
Невідкритий кожною смертною душою.
Ти,як книга,де чимало вкладок,
Та як перший сніг ранньою зимою.
Твоє віддзеркалення лунає повсюди,
Тебе знов і знов хочеться відкривати.
Але ти різний,незбагнений в тебе свої причуди,
Ти рідний та інколи тебе не хочеться знати…
Ти щойно з*явивсь,а я вже не з цієї планети.
Ні,я тут.Тільки думками вже перетинаю небо.
Я хочу повернутись,назад на землю!Але тенети
Тримають мене,мені назад ,до реальності треба!
Цікавий ти.Ну от навіщо,було йти саме в те місце,
Де доля вирок видала мені,тебе побачити
І пропасти навічно!Навіть в світі тісно!
Можливо кохання це може значити?
Боюсь,що відповідь,не дасть про себе знати,
Можливо ,це на краще нам піде.
З роками я забуду,та не викарбую тієї дати,
Яка навіки вічні,спокій в серці віднайде(с)
