Буває… але ж так завжди буває,
Що втрачаю віру у любов.
Але він приходить й обіймає,
І я спотикаюсь знов і знов…
Буває так … зі мною все ж буває:
Рвуть мене з середини мечі,
Але ж він приходить й обіймає
І постійно сниться уночі.
Буває так.. із ним завжди буває,
В ревнощах, мов сама не своя,
Але ж він бере і обіймає,
І я тану від його «моя..».
Буває так… в коханні ж так буває,
Що у казку віриш сотні літ.
Хтось тебе лиш просто обіймає,
А насправді – береже весь світ.
