Обірвав вітер крила,
Обірвалось чиєсь життя
Поламав гілля...
Зламалась десь душа
Час пролетів так швидко
Лейкопластирем ран не закрить
Суперклеєм не зцілить...
На руках залишкі болю
В голові теорем куски
Чому так важко довіряти?
Чому в очах немає сенсу далі йти?
В руках пакет
А під ногами стрімкий обрив емоцій,
Скотилася по склу сльоза дитяча
Життя - це гра
А ми лиш пішки
В цій безкінечній
Чорно-білій колотнеці
Пустих очей, і слів пустих
Які не мають сенсу.
