Позбавитись від всіх думок.
Забути все що наболіло.
І думати що два на два
це два
а зовсім не чотири.
Спалити всі старі книжки
в яких ті мудрості народів.
І пов'язати стрічку ту
яка в руках горить
до болі.
Засипати піском дороги
і покропити сіллю їх...
І небо хмарами покрити
І ріки сонцем засушити.
І всі дерева порубати
щоб дрова на зиму були.
А потім в пустоті природи
і в тишині своїх сумлінь
заснути вдень
а після ночі
прийти у світ
нічних творінь.
І все забуто
все минуле.
Не пам'ятаєш навіть слів.
Життя бездушного -
це мука
Життя з душею -
світлий гріх.
