була любов, чи то мені здалося?
чи то поезія нічних думок?
чи дотик ніжного волосся?
чи від самотності останній крок?
на дальнім фоні щастя майоріло,
можливо то були лиш міражі.
думками більше ми не володіли -
ми були поруч в глибині душі.
хвилини зводились в секунди,
час мов шалений пролітав,
з нікуди взявся - і в нікуди...
пропав, мов безвісти пропав.
мов марево, мов божевілля, вирок долі -
і в снах спокути не знайти.
єдина суміш щастя й горе:
бо в снах зявляєшся лиш ти.
сердець шалений стукіт чути,
між пристрасті вогнем звучало те биття.
тепер і ні згадати, не забути
там де було двоє опинилася одна.
чи то була любов, чи божевілля
з семи небес спустилася униз.
любов враз опинилась тінню...
чи то була любов? чи море, повне сліз...
