Я відкрию тебе, як Колумб дикунів,
Поміняю слова на ряд вчинків дієвих.
Там де буря здіймала цунамі одні,
Тиша й гладь спонукає на вияв чуттєвий.
Час настав і ескадри твоїх кораблів,
Абордажем відправлю на дно у пучину.
Я пливу до мети і до тебе щаблі
Всі подолані славно в бурхливу хвилину.
Ти безжально вела інтервенцію снів,
Мої дні отруїла солодким натхненням.
Все тепер навпаки – я для бою зміцнів
І веду стрій звитяжців своїх до спасення.
Завоюю тебе, як Єрмак весь Сибір,
Одягну в зорепад, мов заморську царівну.
Я пройшов сотні верст і відтоді повір,
Вже такої як ти, я ніде не зустрінув.
Не втікай, марні спроби сховатись кудись,
Я знайду твої очі в краях неприступних.
З перемогою йду по землі, як колись,
Ти підкорена мною в побоїщах крупних.
Сонце й Місяць на поміч до себе візьму,
Свій Едем упізнав я далеко з ковчегу.
Закінчився період блукань одному,
Хай спочине від варти напружене его.
Окупую тебе, наче острів без назв,
Я володар скарбів із відкритих рельєфів.
Ось тримаю в руках бездоганний алмаз,
Він дорожчий пишнот всіх емірів і шейхів.
18:32, 21.04.2011 рік.