Минулися сніги, але й весна ще вроді
Не надійшла… Живе край серця осторога.
Як полум’я, надія жевріє в народі.
Вже чорта прокляли,та не прийшли до Бога.
Минулися сніги, одначе зимно й сіро.
Не віриться, що крони спалахнуть зелені.
Кому вже долар – бог,кому ще сниться Ленін,
А ти, як пролісок, у день прийдешній віро.
Навіщо ж нидіти? Хіба вже нам найгірше?
Скажи упевнено: “Я зможу! Я ще встигну!”.
Тому день прийдешній благословляю віршем,
Що розпочне мою ще не останню книгу!
