Лиш тихий дім
і дах пустий.
Лиш темна ніч
по світу бродить.
Лиш очі наче світлячки
шукають ту що в гості ходить.
Вона вся в дорогих шовках,
її парфюм - це запах меду,
на пальцях персні,
а в руках букети квітів
й листя клену.
Вона прийде коли не ждеш.
Вона прийде коли забудеш.
Вона прийде коли заснеш,
коли під ковдрою потонеш.
Відкриє двері і ввійде,
без стуку, слів, чи обіцянок.
І дуже ніжно пригорне
І поцілує
без обману.
