Ось і школу закінчив,і з тяжкою бідою інститут,і працювати буде
мабуть,-тільки чи за спеціальністю?-адже душа не лежить. Одне щастя,що
зустрів Іринку. Були і інші дівчата,які знаючи хто його батьки,що він
"завидна партія",всіма силами старалися завоювати його прихильність, але він відчував фальш. Мав вроджену ваду ніг,не ступав на цілу ступню,а в основному на пальці,тому хода була трохи дивна.Через це комплексував та навик в ході так і не змінив. В цьому також бачив вину родичів.Так, робили постійно масажі,вправи різні,прогрівання та мабуть,як говорила бабуся Аня,потрібна була операція в дитячому віці.Її ніхто не слухав,бо мама та баба Поліна вважали по-іншому.
Іринка,була собі звичайною,дівчиною. З незаможної родини. Її батьки як могли,старалися дати дочці освіту,бо на багато не вистачало, вдома ще одна дитина,молодша сестричка. А дівчина дуже працьовита, любила змалечку плести на спицях і гачком.То було її" хоббі",а потім стало матеріальною допомогою. Плела ляльки,різні чудернацькі іграшки і продавала.Ці незвичайні плетива і привернули увагу Сашка,все щось таке незвичне, неординарне йому дуже подобалося і час від часу,такі сувеніри купував у Іринки,для різних випадків.То на день ангела,та інші події,любив дарувати близьким,друзям.І так вони запізналися ближче. Чим більше Саша пізнавав дівчину,то ставав спокійнішим. Він почав розуміти,що крім краси,вона розумна,лагідна,терпелива. З нею йому затишноі цікаво.Вона його манить...Бабуся Анна ,завжди в розмові, звертала увагу на ніжність у взаєминах і,що таке почуття,як кохання, базується на цікавості однієї особи до іншої. Сашко розумів,що з Іринкою йому завжди буде цікаво,бо вона крім усього,щей творча натура. Та мамі вона не подобалася ні під яким аспектом,а найгірше було те,що поряд з цим дівчиськом всі її реалії гасли. І цілком не тому,що Іра вдвічі молодша,просто вона відчула,що Ірина духовно багатша від неї і має те,що мама за свої роки так і не придбала. Бо за гроші, душевний спокій, не купиш. Як не старалась,як не пробувала,залісти "під шкіру" до дівчини,та не вдалося. Тоді почала всілякими методамо впливати на сина.Та ба! Завжди покірний,через силу,більш замкнений в собі та по характеру інтелігентний,до певного часу йшов на компроміси сам із собою. Але вже зараз-ні!
Через непослух,в його родині прийняли рішення,нічого йому не дати і не допомагати,і він знав,що так і буде,бо на практиці вже так поступили з бабусею. Викинувши її з свого життя. У батька залишилася квартира,в якій буцім-то мала жити бабуся Аня,тож ще в шіснадцяти -річному віці,отримав Саша дарчу на ту квартиру,бо так і стояла пусткою усі ті роки.На останньому курсі навчання він перебравсятуди.І то все! Але нехай! Він дасть собі раду в житті,тільки,щоб ніхто не заважав. Єдине тривожило,це молодший брат.Юрі скоро 16,хлопчисько зірви-голова.Від малого,як той енерджайзер рухливий,трохи неурівнова- жений.Балагурить,кричить,а в один момент замикається в собі.В основ-ному виховувався в родині мами. Баба Поліна та дід Михайло,то притан- цьовували біля братика,то покрикували,старалися його приструнити і зламати бунтівну натуру. А родичі...Завжди немали часу приділяти йому уваги,натомість закидували речами та грошима,ніби для відчепного,тим
самим знищуючи хлопця,як особистість. Самі мабуть того не бажаючи та не розуміючи,як справитися з тією ситуацією,де гроші взяли верх над
усіма людськими цінностями...
Роздуми перервав голос друга - дружби Володі: "Саш! Ти,що замрі-
явся?! Давай швидше,машини вже приїхали.Спізнитесь на реєстрацію!".
З замішанням і розгубленністю в очах, Саша, подивився на вхідні двері,все ж сподіваючись... Адже,як без батьківського благословіння?
Та за дверима тиша...
ID:
410942
Рубрика: Проза
дата надходження: 21.03.2013 09:19:24
© дата внесення змiн: 21.03.2013 09:19:24
автор: Вразлива
Вкажіть причину вашої скарги
|
Зі святом, з днем Поезії Вас! 
