Ще не забулась пісня перемоги,
Жага життя нуртує у тобі,
І на всі боки стеляться дороги,
Бо хто це має скниліти в журбі?
Гортає пам’ять київські світлини…
Чи то життя було, чи тільки сон?
Кудись гайнули ті дзвінкі хвилини,
Лишивши ностальгійний телефон.
А в цім краю у небесах кружляли
Осінні похололі журавлі,
Синички порозкидали хорали
По мерзлім ясминовому гіллі.
Та пригадай, як у квітневім шалі
До тебе ніжно лащиться весна,
Як манять влітку ягідні коралі
І стиглість лісу сонячна, ясна.
Як молодо кохання розквітає
В цілунках літа теплих, дощових.
І давній подих душу не проймає
У прихистку палких бажань твоїх.
Ще не забулась пісня перемоги...
