Міліарди століть розділятимуть завше з тобою
Від початку ця зустріч не варта була ні гроша
Та такий незнайомо до кольок у серці знайомий
Наче чаша дісталась занадто бездонного дна.
Серед тисяч людей впізнаю: у метро, на проспекті
Відчуваю спиною тернового погляду пал
Ми написані кимось давно й жаль невдало затерті
Коли повість цензури пройти не змогла трибунал.
Ще не знаючи ймення уже провокуєш відвертість
Незнайомства минувши для нас непотрібний етап
Це так просто разОм досі гратися в піджмурки з смертю
Полиново-фатальний так важко відчути знов смак.
Зупинись, не підходь, автор вже підписав мораторій
Цензор-час вимагав щоб сюжет нас разОм не єднав
Почуття від гріха віднесемо давай в крематорій
Аби кожен наш дотик душі знову не розпинав.
