UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ЛІНІЯ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тамара Шкіндер, 15.05.2013 - 19:38
 Невимовно красива уява. Просто шедевріально описані лініїї. Не тільки їх бачення, але й глибокі переживання. Дуже сподобалося.  
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... і Ви, Віточко, умієте їх бачити... тому в намаганні моєму описати їх (лінії ті) словами - упізнаєте їх...дякую Вам дуже-дуже.. і радію... як... трава коло стежки...  
gala.vita, 05.05.2013 - 10:52
це полотно вищого гатунку! так провести лінію може лише майстер. це дійсно вишукано-аристократично, такі м"які порівняння... ммммммм... влучно, влучно, Валю! естет в мені задоволений! а як художник - аплодую стоячи!!!!!!!   браво! 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ах, Віточко... нарешті Ви повернулися... думаю, не випадково ми з Вами побачилися якось "випадково"... дуже-дуже зараз важать мені Ваші чесні і щирі - спонтанні! - слова... і почуття...щодо самої лінії... - намагаючись усі "явища" чимось пояснити, є в мене прозоро-туманне - майже невловиме, тонесеньке таке, нетривке - поясненнячко... у крайньому разі - це хоч якесь пояснення, бо без жодного - складно мені обходитися - звідки та абсолютна лінія у світі нашому?.. отже, у котрогось із Євангелістів описано момент, коли до Ісуса Христа привели жінку, яку "взяли на перелюбі" - за законом - таку жінку слід було забити камінням... але ті, котрі її привели, хотіли, щоб Ісус Христос або порушив "закон отців", або вступив у протиріччя зо своїм Вченням, в основі якого Любов а не жорстокість... Христос сидів на камені і паличкою малював випадкові лінії на піску... і мовчав, поки Йому описували ситуацію... а тоді, одірвавшись на мить від свого заняття, сказав - "...хай першим кине в неї каменя той, хто сам без гріха..." - ну, такого не знайшлося і всі розійшлися поволеньки і жінка та залищилась живою... і Христа ворогам його "підставити" не вдалося... по якомусь часі Христос вдруге відірвав увагу від випадкового малювання свого паличкою тою на піску, спитав жінку (окрім неї нікого вже там не було - всі пішли) - "... то де, жінко, судді твої?" - вона сказала "нема їх, Господи, усі пішли..." - "і ти йди... і не гріши більше..." - сказав Христос... так от - ті лінії на піску, які Він молював... мабуть, вони не пропали і не зникли, як і все, до чого Він торкався - хай випадково... а - живуть у світі - і, являючи себе інколи і інкому - лінії ті являють Красоту світу сього... Віточко, я щаслива, що Ви побачили лінії мої... такі вони прекрасні і вишукані... як Ви їх і побачили... це - щастя моє... Христос Воскрес! - Великдень нині...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..я скромно сподівалася,люба Віточко, що Ви мене почуєте... я так радію...
Вразлива, 01.05.2013 - 22:30
Має рацію Віталій,вірші дійсно з глибинною філософією і перечитуєш по декілька разів,та не завджи ,принаймі мені ,усе ясно і зрозуміле,то ж і не смію коментувати.Та найбільш подобається стиль і подання. З повагою!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам за увагу і відвертість щиру, люба пані ranimaja... якщо зацікавитеся чимось із моїх "викладів" (вони мені справді здаються суконно-простими, але я враховую, що слова не передають багато чого з "картинок", які описую...) - я з радістю все прозою дорозкажу... справді - з радістю, бо дуже люблю нюанси віршів моїх "смакувати" - тим паче у товаристві... це щира пропозиція моя...
Віталій Назарук, 27.04.2013 - 13:26
Якщо Ваші вірші хтось у силі зразу переварити, то це певно п. Ольга... А мені варто вникнути! Дякую! 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...а здається мені - сама ж простота... дякую, пане Віталію...
Олекса Удайко, 27.04.2013 - 11:09
Так багато "оксамиту-бархату" (сл.)  у "велю"рібрі, що хочеться потонути...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дещо несподівано сентиментальною виявилася реакція Ваша, пане Олексо, на цей позитивно налаштований текст...не просто передати словами - відчуття, тим паче -"живої лінії", яка невловимо додає формам плавної, граційної красоти... така МОЯ спроба, але - "хай прийдуть інші і зроблять краще"... а от "велюрі-бр" поруч із оксамитами- бархатами (у Вас)- дуже і дуже оригінально... справді - знахідка! точніше - дуже вдалий експромт... дякую Вам... 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 27.04.2013 - 10:31
СЬОГОДНІ ЦЕЙ ХУДОЖНІЙ ВИТВІР ОБИРАЮ,З ЧУДОВИМ СОНЦЕ-РАНКОМ ВАС ВІТАЮ! Я ЩОЙНО ПОВЕРНУЛАСЬ З ЛІСУ - ТАМ РОЗЦВІЛИ ВЖЕ КВІТИ НА УЗЛІССІ! ВЕСЕЛИЙ НАСТРІЙ ХОРОВОДИТЬ У ДУШІ - ЦІКАВО ОПИСАЛИ СВОЄ БАЧЕННЯ В ВІРШІ! НЕ КОЖНОМУ ДАНО ТАК ОПИСАТИ І ЛІНІЮ В УСЬОМУ ПОМІЧАТИ
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пані Олю... радію і дякую Вам за "обрану" Вами "Лінію" мою...не заради "тщеславія" мого, а... самі побачите - загляньте ж іще і у вчяорашній мій вірш "Люди-алмази"... "заглянути" Вам туди просто треба - бо маю знати про згоду Вашу...))) |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
