Не гнівіть же Господа, дівчата,
мов по вас не сохли козаки,
не хитруйте, бувші парубки,
що старих романів не багато,
щоб тепер гортати сторінки.
Не грішіть нещирістю, лукаві,
що не забігали за межу.
Про невдячну роль у темній справі
і при свічці людям не скажу.
Не дивуйте скромністю, цнотливі,
що спокуси жити не дають.
Поки молоденькі і вродливі,
вмійте цінувати, що дають.
Не скупіться щедрістю, дурненькі,
все одно проґавили своє.
Поки не розтринькалося всеньке,
все роздай, що спати не дає.
Все було і більшого не треба,
ніж колись у вечір випускний,
ніж тоді, коли під чистим небом
відкривався білий світ новий.
Ще не пізно, поки будуть в моді
в стилі ретро ритми тих років,
коли ви ще юні і не горді
видивлялись бравих вояків.
Що було − при вас! Чи й треба більше,
як колись найкращий обнімав,
як і нині, певно, не найгірший
не сміється, що завжди кохав.
