Сумую за тобою, любий мій.
Ти, вітре буйний, перестань, не вій!
Не клич мене в полон своїх звабливих мрій,
Побути дай, хоча би мить одній!
Я вийду на світанку у садочок,
Почую ніжний, милий голосочок.
Я обернусь - тебе нема,
А навкруги гуде зима.
Присяду віддаль, у куточку
І цілуватиму сорочку.
А по щоці біжить сльоза -
На небі близиться гроза.
О, Боже правий, ну за що?
Верни коханого в село!
І знову вітер буйний віє,
А на щоках рум'янець зажевріє.
Я бачу-бачу, он де ти,
Іди скоріш, мерщій сюди!
Ти обіймеш, а я зрадію
І знову в нас щасливі мрії.