Твій час прийшов! Готовий ти до цього
Чи ні, - але годинник вже пробив.
Скорбота й сум наразі ні до чого.
Й не думай ти про те, що не зробив.
Свіча згасає впевнено і стрімко...
Не зміниш вже цього, як не крути.
Життя зникає, наче невидимка,
Забудь усе і просто відпусти.
Не втримаєш ти душу в своїм тілі
Ні на хвилину більше, ні на мить.
Бо важко це - протистояти силі,
Яка не дасть нічого вже зробить.
І очі закриваються безсило...
Та кожен має час для каяття
За все, що встигли, й все, що не зробили,
А потім вже - довічне небуття.
Ти вирушаєш в подорож останню
По спогадам за все життя своє.
І, може, навіть встигнеш до світання
Згадати все, що нам життя дає.
Почнеться все із позитивних буднів,
Веселі очі друзів і батьків.
Емоції, для тебе незабутні,
І радість вся від прожитих років.
Та рівність є важливою у всьому.
Згадаєш все оте, що так хотів
Забути й те, що іншим невідомо.
Усі гріхи прожитих знову днів.
І втримати себе в руках несила,
І очі наповняються слізьми.
Нічого в твоїй долі не змінили,
Все сам зробив, отож усе й прийми.
Так хочеш повернутись, знов прожити,
по-іншому, все правильно зробить.
Та память власну не переробити,
І все, як є, прийдеться залишить.
Востаннє погляд свій звернеш до неба,
Захопиш все, що за роки не зміг,
І тих, хто залишились біля тебе,
І тих, з ким спільних не знайшов доріг.
Тобі протягне руку невідомість
І посміхнеться з радістю в очах,
Залишиш скоро вже свою свідомість
І, може, знайдеш спокій у ночах.
Ти з радістю запрошення приймаєш,
Бо час твій дійсно вже давно прийшов.
І світ живих повільно залишаєш,
Хоч знаєш, не повернеш сюди знов...
ID:
426297
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 21.05.2013 07:55:53
© дата внесення змiн: 23.05.2013 23:54:00
автор: pad69
Вкажіть причину вашої скарги
|
