Не дивись на неї так кохано,
Бо вона – це ніжна пектораль.
Не цікався нею так жадано,
Бо любов не виросте в очах.
Ти надією собі ще мрієш,
Ти ще думаєш: «Вона моя!»
А якщо ти поглядом зустрінеш,
Заплететься в шию їй змія.
Бо ж твої очиці, мов зірниці,
Пронизають тіло аж до п'ят.
Ти не думаєш, а їй п'яниться
Терпкий запах літніх м'ят.
А колись ти був на крок від неї,
То чому ж упав, мов п'яниця назад?
То чому ж не підійшов до неї,
А тепер стоїть гіркий форсаж.
Знай, між вами пропасть чи пустеля,
Знай, очима це не перейдеш.
А якщо ти докладеш зусилля,
То не буде вже ніяких меж.
Тільки ж прошу не дивись очима,
Не вчувайся в запах її дум.
Прошу не люби очима,
Все відбудеться з тобою друг!
