Давай ми вдвох втічемо з цього світу
І створемо маленький світ для себе,
Щоб ми удвох могли там разом жити,
Милуючись блакитним чистим небом.
Давай зведемо затишну хатину,
Із піччю, як у старі часи.
Побілимо вапном із середини,
А дах змайструєм із лози.
Давай посадимо і вишеньку, і грушку
Біля хатину, у кутку під плотом.
І будуть ті дурева освіжати душу,
І мило буде глянуть добрим оком.
Давай ми виростимо мальви під вікном,
Біленькі, чисті, мов душа дитини,
Щоби світилися ті мальви маминим добром
І прикрашали нашу затишну хатину.
Давай поселим в домі кішку і собачку
І між собою дружніми будуть вони.
Ми заведемо гуску, курку, качку,
Щоби цікаві були в нас часи.
Давай ми купимо одну корову,
Щоб смакувати разом тепле молоко.
Ми будемо від того молока здорові,
А інше – все дурниці, все одно.
Давай повісим в хаті Божий Образ –
Ікону Бога, Господа святого,
Щоб хоронив наш дім, оберігав нас
Від лих і бід, від всього злого.
Давай розбавимо життя дитячим сміхом,
Передамо їм наші ласку і тепло.
Молитимемось, щоби душі їхні оминало лихо
І їх самих молитись навчимо.
