кажуть, якщо побачиш падаючу зірку потрібно загадати бажання… і воно обов’язково здійсниться. закриваю очі і лиш єдине бажання на даний час крутиться в голові. я загадую його. з посмішкою на устах. з сумом в душі. адже я знаю, що це бажання ніколи не здійсниться…
сиджу в цю літню ніч на галявині і дивлюсь в небо: на зорі, на місяць – схожий на круглий м’ячик. в повітрі пахне квітами. літню ніч наповнюють музика і голос улюбленої групи. хочеться мріяти. хочеться бути тут не одній. «Хочу, щоб ти був поруч. щоб розказав мені про сузір’я, які зараз на небі. про планети, які ховаються так далеко і блимають нам своїм світлом. хочу слухати тебе. бачити. відчувати. чути твій сміх. голос. доторкнутись до тебе. провести рукою по обличчі. пальцем пройтись по твоїх красивих губах. хочу побачити в твоїх очах блиск. ніжність. любов… хочу «вкрасти» з твої губ поцілунок, як в Ромео у Джульєтти». хочу щоб це бажання здійснилось.
це бажання - мій маленький злочин. злочин, який ця ніч забере з собою. злочин, який повториться наступної ночі. мої спільники - це зорі, які нікому не розкажуть, про що я їх прошу. моє виправдання – це любов, яка немає меж і яка примушує хоч на мить, але зійти з розуму. ти примушуєш мене сходити з розуму.