Дайте потяг. Бо хочеться втекти,
Сховатися, забути, помовчати,
На власний світ сутужно
прокричати
І злі фігурки шизії пекти…
Додайте слів. Бо хочеться писати,
Що є вражаюча і гідна
Краса ранкова, як душа, тендітна,
Щоб не зриваючи вечірні ґрати
Розтерти клаптик на важкий каприз
Радіти тихо в чистому болоті,
І бути впевненим,
Що не дійде до плоті
Остання крапка. Як отруйний бриз…
