Вже пахнуть снігами світанки,
Горіхи б'ють в дах-барабан -
Зима поспішає "у дамки",
Дописує осінь роман.
Весна запашна,літня спека -
Минулося все без фанфар.
Як жаль,що "на біс" соловейки
Не грають свій репертуар.
У них за законами жанру
Настав довжелезний антракт.
Торкай тепер струни гітари
І згадуй як квітнув твій сад...
Душа й восени прагне свята.
Для свята знайдеться резерв...
Нема чого долю картати-
У неї завжди свій маневр...
Насію в душі благодаті,
"Накрию поляну" надій
І може впрошу завітати
Заслужений хор солов'їв...
Заграли весільні музики,
Печеться в печі коровай,
Вже "гірко!" кричать стоязико
І ллється вино через край.
І розчервонілась калина,
Як дівчина між парубків.
Летять через всю Україну
Останні ключі журавлів.
"Зима поспішає "у дамки"" - а таки поспішає - приїхала вже зі своїми підданими.....
Хай потріскують морози, але не скаженіють.
Наснаги і благополуччя!!!
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
