Привіт...
Тихенько підійду.
Невпевнено...
Можливо обійму...
Привіт...
Пронизливо, байдуже...
Твій голос прозвучить.
Мене зворушить.
Ну як ти?
Ти запитаєш, я мовчу...
Секунди три...
А ніби вічність.
Все добре...
Тихо, ніби прошепчу.
Але все ж відповім...
Брехнею тобі в відсіч.
Так важко...
Так не просто.
Очі в очі...
І стільки почуттів.
Тобі все рівно.
Ти не маєш цінності душі дівочій.
А може маєш...
І тому ж мовчиш.
Не вірячи в кохання
Тобі слова я ці пишу...
Так небезпечні ці бажання
Що аж признати їх боюсь...
Слава Ф.