UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ВЕНЕЦІАНСЬКІ ДЗЕРКАЛА - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тамара Шкіндер, 06.10.2013 - 20:39
 Невимовна уява породжується поетичним пензлем. Глибокі філософські роздуми... на даху. Зачарована вашою майстерністю. Віртуозно, незвичайно!!!   
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пані Тамаро, дякую Вам сердечно і душевно за такі Ваші слова... як еліксир, як ефір...)))
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як просто і точно Ви зауважили, люба пані zazemlena, отже - літали-знаєте...))) "втрату ваги" - спричиняє Радість - нечаяна, тобто, поза земними причинами... сама собою, особлива така... могутня... думаю, це і є та енергія, яка "возносить у тілі"... може, колись напишу про пережитий досвід "епістолярною прозою", хоча - ніхто ж не повірить... і знову будуть агресивні заперечення, і безпідставні підозри-єхидності, отже - знову буде "пауза", яку Ви так делікатно помітили... це мене подивувало, люба пані zazemlena... дякую Вам... 
Вразлива, 04.10.2013 - 12:46
Валю! Просто захоплююся Вашоми творами,а ще не мати страху вилізти на дах,можливо тому,що боюся висоти мене чомусь притягує земля, зелене,і тому мабуть і Аврора не відчуваючи краси польоту сказала ті недоречні слова...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, пані Вразлива я теж боюся вистоти - фобію таку собі маю, але - якось не у всіх випадках...))) коли сильно цікавить мене щось десь високо - я полізу і забувши про фобію свою - і вона, треба зауважити - угору за мною "не забирається"... стосовно ж Аврори Дюдеван - цікава і цілком вірогідна версія Ваша...
@NN@, 04.10.2013 - 11:20
в слові *план́ер* зробила помилку...але про інше, я не вмію робити зноски, це мені не дано, тож прошу покопайтесь в моїх ВІРШАХ і знайдіть *Пісню жайворонка*, хочу знати вашу думку 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я зрозуміла, що ви у слові "планер" випустили механічно одну голосну - одруківки у коментах часто трапляються - просто, пишемо "на підвищених швидкостях", бо з емоціями...))) щоправда, я прочитала "пленер"... і вийшло ще замисловатіше... Поклавши на ноти і землю, і всесвіт, Вплітаючи в скерцо поля з малахіту... - так, є щось спорідненого у наших віршах... Ви у жайвора там вселилися ніби, бо "точка зору" у віршеві Вашому - наче автор справді бачить усю картину з висоти пташиного польоту... он звідки - "летіти, летіти"... думаю, відчуття польоту - це таки глибинна пам"ять наша, бо ж переживаючи уявний політ - жодним чином не "махаєш крильми", чи руками... а - радість така, насичена і особлива - перед якою закони гравітації падають ниць, як і інші закони фізичні... десь так приблизно можу про це сказати я... а посилання - це так: відкриваєте вірш, перша полосочка над полем сторінки (там стрілочка розміщена, вліво показує (ця стрілочка означає "вернутися назад", але вона нас не цікавить - поруч із цією стрілочкою - кружечок, а далі - набір англійсьх букв - www. і так далі - оце і є адреса конкретного вірша - виділяєте її курсором, копіюєте і далі вже вставляєте, куди треба... от адреса Вашого жайворонка така - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420351 @NN@, 04.10.2013 - 10:56
здавалося б, така проза - пофарбувати дах, але для непересічного поета, це політ у просторах Всесвіту, це африканські алмазні копальні, це безкрайній план́р над землею, це журавлина відданість землі на якій живеш і любиш  я в захваті, Валю, вам вдалося збурити хвилю прихованих в мені емоцій і бажань - летіти... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о... саме це... саме так... - летіти...))) коли побачиш світ з висоти - одразу торкає таке звичне бажання - треба летіти... розсудок усе псує - на землю тверду запобігливо-однозначно вказує...))) дякую Вам, пані @NN@, за щирість Ваших слів - я їх так сонячно відчуваю...
морський лев, 04.10.2013 - 10:11
думаю........................... після Ваших віршів у мене залишається слід в душі як після комети, довгий такий, гарячий, дивний, прекрасний, згусток думок і емоцій, люблю його відчувати
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то Ви, пане Морський Леве, ауру (душу) віршів моїх так зримо сприймаєте...))) дякую Вам... щось подібне залишається і в моїх відчуттях...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
