С. Есенин. "Песня старика разбойника" (Переклад на українську мову)
Загасла молодість, мов свічка,
Лице у зморшках, вже не миле.
До гирла добіга життєва річка,
Завзятості нема, нема і сили.
Бувало, що із ніг збивав
П'ятьох нараз своїм кийком.
Тепер старим і кволим став,
Втираю сльози рукавом.
Виспівував пісні, бувало,
Я від зорі і до зорі.
Тепер туга мене дістала,
І щастя згасли ліхтарі.
А я ж колись завзяття мав,
Щодня розбій й грабунок.
Тепер старим і кволим став,
Жду смерті поцілунок.
Текст оригіналу:
Угасла молодость моя,
Краса в лице завяла,
И удали уж прежней нет,
И силы — не бывало.
Бывало, пятерых сшибал
Я с ног своей дубиной,
Теперь же хил и стар я стал
И плачуся судьбиной.
Бывало, песни распевал
С утра до темной ночи,
Теперь тоска меня сосет
И грусть мне сердце точит.
Когда-то я ведь был удал,
Разбойничал и грабил,
Теперь же хил и стар я стал,
Все прежнее оставил.
Дуже гарно і майстерно!
Нещодавно намагалася теж перекладати ...та переклад заховала подалі,щоб людей не лякати...ТАКЕ вийшло..ой-ой!
Роман Селіверстов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені теж інші автори важко даються. Просто ми з Сергієм споріднені душі... Та й те, що моєю першою мовою з народження була російська, напевно, відіграло свою роль.
...та переклад заховала подалі,щоб людей не лякати...ТАКЕ вийшло..ой-ой!
Все змынюэться з роками...
