Вечірня тиша. Світло ліхтарів
Прибралось місто з бурштину в намисто.
Лампадку місяць жовту засвітив,
Ніч одягнув у сукню зорянисту.
Вона мандрує серед таємниць
Старих будівель... Ангели - із нею,
Торкаються крилом вікон-зіниць,
Гаптують сни із спокою парчею.
Моя долоня у твоїй руці,
РазОм ідем назустріч диво-казці.
Збираємо любові ми ключі -
Відчиним двері ніжності і ласці.
Проте:
1. "Прибралось місто з бурштину в намисто" я би виклав так:"Прибралось місто в бурштину намисто"...
2. "Гаптують сни із спокою парчею" - тут зайвий збіг приголосних. Незначна перестановка: "Гаптують сни зі спокою парчею" знімає цю незручність...
3."Ідем назустріч разом диво-казці" - необов"язкова інверсія, тим паче маєте їх кілька підряд... "РазОм ідем назустріч диво-казці" - абсолютно доречно у даному контексті"...
Виграє тут милозвучність нашої Мови!
Із найкращими побажаннями!
Тим паче, ніхто не безгрішний
Рижулька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, скільки людей - стільки думок, стільки бачень. Я подумаю. Дякую.
Тут і без Музи видно, що "Лампадку місяць..." було б як і "з бурштину в намисто", краще... навіщо цей єдиний збій стопи в такому гарному вірші... ІМНО, але мені жаль вірша...
Рижулька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що значить "свіже" компетентне око. Дякую. Вже виправила.
Дякую! Зайшов... але вже з порадою... чи запитанням..
А чому Ви у третьому рядку не зробили рокіровки слів, як у другому?.. було б ще ліричніше і не вифутболювався б ямб хореєм на початку...
І отут -- "Відчинем", здається, "очеп'ятка"
Рижулька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А Ви дуже уважні. Дякую за поради. Дещо виправила, а решта - Муза не дає - не хоче помагати, а без неї - ніяк.