Як так сталося уже й не пам’ятаєш
Пройшло багато часу із тих пір
І кожну ніч ти нову жертву обираєш
Ти хитрий демон, ти вампір
В тобі нема нічого вже людського
І серце мабуть битись перестало
Нема такого як і ти другого
Ти бачив як в тобі добро вмирало
Ти сотні років спиш у домовині
Не бачиш світла, бліда у тебе шкіра
Швидкість нелюдська і очі мов звірині
Та мусиш ти терпіти цей рок вампіра
Свіжа кров тебе не може не п’янить
Людських життів ти здійснюєш грабунок
Та прийде час, година продзвенить
Осиновий кілок принесе порятунок