На смак ти як холодна кава,
не люблю каву, тільки не тебе!
Любима кружка стала вже іржава,
не вип'ю з неї як колись лате.
Закидала вугілля у комин,
щоб вогники яскраво запалали,
від болю не поможе анальгін,
не лізуть в голову режими Токугава.
Закрила книжку, до чорта науку,
хворію я тобою без кінця,
не можу пам'ятати навіть Злуку,
яке навчання, коли ти в думках?!
Пересиділа друзів всіх онлайн,
для чого нелогічні переписки?
Моментами зникає і вайфай,
не можу загрузити жодні фільми.
Не завітає сон це знаю точно,
від спогадів емоції бурлять,
живу без тебе я немов заочно,
хоча життя не можна обмовлять.
Піду надвір і порахую зорі,
та що я кажу, не можливо це,
поплачусь краще невловимій долі,
замовлю їй за нас обох слівце.
Дурне мені у голові засіло,
краще б читала Першу світову,
та ні, майдан включила я наживо,
заграв і телефон, не підніму!
Зжимає мозок від нестерпних звуків,
а серце від відсутності тебе,
застрелив краще б Купідон із луків,
йому і так було не жаль мене!
Розклеїлась, вже не зберусь до купи,
у цьому допоможеш тільки ти,
не зігріваються чомусь холодні руки,
хоч і погода зовсім не зими.
Я знаю, що на краще. Та чи варто?
Розлука більш розпалює любов.
Не завітало забуття з вчорашнім завтра,
а значить з часом тоже не пройшло б!
Наші думки творять нашу долю...варто відпустити, щоб пізнати щось краще...багато болю, це багато хто пережив, в цьому є щось прекрасне, навчитись любити без взаємності, це і є вища міра любові, а після цього буде полегшення, неодмінно...успіху вам)
Чуточка Божевілля відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тут не зовсім "любов без взаїмності". розлука через страх втратити кохану людину назавжди. іноді таке буває. краще не разом, головне, що живий (-а).
І дякую за пораду)
