знову і знову мрія в моїй голові помирає,
напившись рому, думки знесилені і похмурі,
не знаходять шляху до ліжка. розбиваються
на дрібні частинки моєї свідомості.
оголені дроти руки спокушають -
не вірити. не жити. без емоцій
сьогодні. завтра. і, мабуть, завжди.
стою перед тобою без слів.
без сліз. ще тільки почуття
від серця не забрати.
і страшно не чути
себе щомиті.
відцвітає
лілія.
і я.