Обернись!
Залиш мені хоч погляд.
Я знаю, ти тікаєш назавжди,
Але прошу, залиш мені свій погляд.
Для мене то ковток живой води.
Лиш обернись! Молю тебе, благаю!
Врятуй мене від полум’я печей.
Та що мені ті печі, я ж то знаю –
Сильніш горить вогонь твоїх очей.
Не обернулася…
Відійшла у вічність.
І там тепер гуляєш між садів.
Я на коліна… і в дружини бідність.
Свій прихисток знайду серед рабів.
Ти ж закувала не мене одного.
Таких, як я, на світі сотень з п’ять.
Ми всі твої раби від стара до малого.
Та очі твої одинаково мовчать.
