Гей,кохана,моя мила.
Ой до чого ностальгія?
Ти забудь мене й нема ,
Любові ,що нас з розуму звела.
Гей ,кохана ,моя мила.
Йди собі і будь щаслива,
Бо не той я став,як раніше був
І вогонь кохання я забув.
Ой коханий мій ,а чи певен ти,
Що про тебе є всі мої думки?
Ти пішов тоді і тебе нема,
Не про тебе вже всі мої слова.
Ой коханий мій,не тебе люблю
Більше сліз з очей моїх я не зіллю.
Забирайся геть, бо уже нема
Ні дому ,ні обіду в тебе, ні тепла.
Гей кохана,моя мила,
Та насправді я щасливий.
Просто я не розумів,
Що втрачаю й як любив.
То ж дозволь я повернуся,
І до тебе пригорнуся.
Бо насправді я твій милий
І любить тебе щасливий.
Ні, коханий, вибачай
Але що це за звичай?
І усе я розумію
То ж облиш оцю затію!
Я скажу тобі ПРОЩАЙ
І мені не обіцяй:
Що любить мене ти будеш
І повік ,що не забудеш.