Вже надворі давно поночі,
В вікнах всюди уже темнота,
Вчитель рідний, натомлені очі
від конспекта свого поверта.
Що ти пишеш, учителю мудрий,
Адже знаєш напам’ять усе,
Що нового для нас ти придумав,
Щоб засвоїли завтра ми це?
Твій урок - немов казка чудова,
Твоя мова - це спів солов’я,
Пам’ятаєш , як вчив поступово
У життя виходити щодня?!
Ми для себе взяли ті уроки,
Які вчили іти нас вперед,
В них - і ваші недоспані роки,
І життя найцінніший конспект.
Не старійте ви , люба. ніколи,
Бо над вами невладні роки,
Хай стежина знайома до школи
Вас у класи приводить завжди.