Ти не гравець, не воїн, не козак.
Ти білий лист чорнилом ледь облитий.
Ти симулякра – це поганий знак.
Як індивід в суспільстві ти убитий.
Ти не читаєш Блока чи Камю,
А Сухомлинський для тебе ліси темні.
Свою печать здаєш ти по рублю
І, як той жид, гребеш у повні жмені.
Та ні, не жид. В жида є ідеали.
Ти ж просто жлоб без імені й чеснот.
Ти радий яду, що пани тобі подали.
Не маєш знань, той суєш усе в рот.
І ти вмираєш сам на сам з рублями,
Бо ти не воїн, не гравець і не козак.
В тебе немає України, нашой мами;
Нема рідні… а лиш гріхів повний рюкзак.
Й пани не плачуть, а ти очікував на інше?
Таких, як ти, орда мала стоїть.
За НАШИХ же помоляться безгрішні
Й герої наші будуть вічно жить!
А ви вмирайте, раз продалися за злато.
Й не скотиться сльоза з очей моїх.
Я не один! Таких дуже багато!
І разом ми не зігнем більше ніг!
Чудово написано)))
