Простують дорогою люди
І не знають куди.
Життя підкидає етюди.
Спробуй вихід знайди...
Грає доля із нами у шахи,
Очі в нас перев'язані.
То щасливчики ми, то невдахи...
Всі фігури є тісно пов'язані.
Пішаків тут ніхто не шкодує,
Їх багато в цій грі.
Кінь з турОю поруч крокує...
А за спинами в них - королі.
І якщо в нас із долею пат,
МАєм трішечки мирного часу.
Коли ж оголОсить нам мат,
То Фортуна уже не анфасом.
Ми для всесвіту просто пісок.
Ну то й що нам до того?
Нам не треба від неба зірок,
Тільки трішечки щастя святого...
Ми гравці на чиЄмусь полі,
Так прямуймо уперто до цілі...
Поки є ще в душі сила волі,
Поки сила є в нашому тілі...
26.03.14.
Цікаві роздуми, особливо сильно звучить:
"Ми для всесвіту просто пісок.
Ну то й що нам до того?" - це ніби характеристика українського народу, сподобалось
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам, Коля Можна і так тлумачити цей вислів. І одна людина, і один народ, і навіть ціла планета для всесвіту наче пісок...Але що нам до того?
Дякую щиро... 
