Сонечко...
ти знаєш...
от просто захотілося сказати...
що дійсно в цей момент і цю хвилину... я справді зрозуміла що кохаю...
І виникло таке палке бажання тебе хоч на секунду обійняти, хоча насправді ні, не на секунду, тебе не хочу вічність відпускати...
І як мене дістало слово "відстань", та відстань що окремить нас з тобою... що не дає постійно бути поруч, постійно поруч у своїй любові...
Пройшов вже час, з того моменту, як я це точно й ясно зрозуміла.. але бажання опинитися з тобою ні на краплинку навіть не зітліло....
Прийди ж до мене, Сонечко жадане,... хоч уві сні,. де я тебе обійму, відчую рідний подих біля себе... і буду потихеньку засинати...
от так би й спати... спати...
і не знати...
що то все сон... і зараз ти далеко.....