Я знаю, що духи живуть у грозі –
я чую
їх
голоси.
Поклавши початок нам
усім,
вони поселились
на зламі
зим,
віддавши частину сил.
Я знаю, що духи живуть у пісках,
на пляжах
таємних
озер,
в руїнах міських,
де лиш жах
і прах –
вони
дотепер.
Дотепер…
Я чую їх мантри,
їх пісні,
і звуки їх танців
на темних вулицях.
Несуть вони варту
на вістрі снів,
на вежах і в шанцях
туляться.
Я знаю,
що духи
живуть у долонях,
якими
стискаєш
останній келих,
і в час небезпеки
вони
боронять
тих,
хто згубився в скелях.
Я знаю, що духи приносять вітри,
дарують мороз і осінні дощі,
живуть у вогні,
що самотньо горить,
і дереві, що
в багатті
тріщить.
У хмарах
живуть,
що випльовують сніг,
і на брудних обочинах трас…
Я знаю, що духи живуть
у мені,
У кожному з нас
