Ніхто її так сильно не полюбить..
Ніхто не буде вірний їй, як пес..
Свого життя для неї не погубить..
І не відмовиться за неї від небес..
Жоден солдат не піде воювати
Супроти себе, щоб їй догодить.
І жоден вбивця не стане вбивати
Заради того, щоб із нею жить.
Хто ладен кинути усе на світі,
Аби побачити її хоча б на мить?
Хто згодиться нестримну біль терпіти,
Страждати вічно, пламенем горіть?
Немає в світі таких божевільних,
Хто здатен був би на це все підти.
Навіть думок не буде мимовільних
Щоби любов'ю їй допомогти.
Можливо лиш Ромео та Джульєтта
Є непоганим прикладом кохання.
Сьогодні почуття - наче комети.
Від них бувають лиш розчарування..
Інколи помилка змінює твою долю..
Ти потім все життя про це шкодуєш.
І відчуваєш повсякденно стільки болю,
Неначе демонів душею ти годуєш..
Своє життя цілком їй міг віддати.
Вона ж відмовилась, не знаючи від чого..
Приречений навіки я страждати..?
Напевно так, а взагалі - нічого.
Нічого в цьому немає страшного.
Можливо, доля дасть мені щось краще.
Можливо і вона знайде такого,
Кого не викине життю напризволяще..
