Життя так швидко нас обводить лихими, чорними нитками
Та що б не сталося і де б ми не були
Лиш знайте мамо й тату, завжди у серці Ви є з нами.
Ми Дякуєм за всю любов, яку Ви дали нам
Що прихистили під своїм крилом,
За те, що батьківським теплом обігрівали
Хоч знаєм, важко Вам було.
За ночі всі, що не доспали
За сльози, що падали із втомлених очей,
І що не раз вночі вставали
Ви до своїх малесеньких дітей.
Пробачте Ви нам усе лихо
Що ми не розуміючи Вам принесли,
Бо плакали напевне тихо
Та все ж ту біль любов змогла перемогти.
Сьогодні кланяємся низько
Й цілуєм руки Ваші залюбки,
Бо Ви для нас як крапелька води в пустелі
Ви найрідніші лиш для нас… Батьки)
