Наївні ми, звідкіля не дивись,
Ми плутаєм турботу з чим не треба...
Дівчата, ну кому із нас всерйоз
Потрібна зірка, що дістали з неба?
Кому потрібні подвиги й дива?
Це ж нам не заміня просту турботу...
Цінніш за все дрібниці, як ота,
Яку для нас зробили з неохоти...
Чи треба нам, щоб хлопець пам'ятав,
Який коктейль пила ти тої ночі?
Це не воно... Приємніше за все,
Коли він зна, які на колір очі...
Хіба потрібно, щоб серед зими
Він нам за вухо заправляв волосся?
В сто раз потрібніші його слова:
"Де твоя шапка?" Вам так не здалося?
Хіба цінніші із троянд букети,
За щирі й не надумані слова?
Я вірю, попри всі тенета,
Любов на світі нашім ще жива...
