Якщо ти бачив, як після дощів
Стоїть вода у глинистій баюрі,
Як ціле небо в ній в мініатюрі
Пливе між двох розложистих кущів,
А в тому небі ластівки і Рим,
У Рим веде дорога веселкова,
І громовиць із хмарами розмова -
Ти, друже, був, як я колись, малим,
І ним, як я, ти, друже, станеш знову,
Коли побачиш, як після дощів
Стоїть вода у глинистій баюрі,
А в ній пливуть отарами похмурі
Хмарини-вівці, двійко пастухів,
І пагорби, оливи, Назарет,
Величне місто Рим лежить в руїнах,
Прибульці хижі на своїх машинах,
Дива, та й годі!... - ще там силует:
Над всім оцим стоїть брудний солдат,
За ним не хмари - чорний дим зловісний!
І ти вернешся у свій вік первісний,
І втопиш в тій баюрі автомат,
За крок всього від кодування "200".
